Дебютанти ЧС-2026: Узбекистан, Кабо-Верде, Йорданія та Кюрасао
Чотири збірні вперше зіграють на чемпіонаті світу. Як вони туди потрапили, хто їх веде та на що їм розраховувати в США, Канаді й Мексиці.
Розширення турніру до 48 команд відкрило двері чотирьом збірним, які доти жодного разу не грали на чемпіонаті світу. Узбекистан, Кабо-Верде, Йорданія та Кюрасао пройдуть груповий етап на стадіонах США, Канади і Мексики вже в червні.
Узбекистан
Збірну веде італієць Фабіо Каннаваро — володар «Золотого м'яча» 2006 року й капітан чемпіонів світу з Італії. Контракт із ним федерація підписала на початку 2025-го вже після того, як команда фактично розв'язала питання з виходом з азійської групи. У третьому раунді кваліфікації АФК узбеки пройшли групу спокійно: одна поразка за два раунди, рівний графік результатів і зрозуміла гра без зірок першої величини — крім захисника «Манчестер Сіті» Абдукодіра Хусанова.
Решту опори складають капітан Ельдор Шомуродов, півзахисник Отабек Шукуров і нападник Аббосбек Файзуллаєв. Більшість складу грає в чемпіонаті Узбекистану, що для рівня ЧС рідкість. На жеребкуванні команда потрапила в групу K — Португалія, Колумбія, ДР Конго. Це найважчий зі сценаріїв для дебютанта: два фаворити (Португалія і Колумбія) та щільна африканська збірна третім номером. Реалістична мета — не пропустити катастрофу й закріпити результат в історії. Узбекистан став третьою пострадянською країною на чемпіонатах світу після Росії та України і першою центральноазійською взагалі.
Кабо-Верде
Острівна держава в Атлантиці з населенням 525 тисяч людей виграла групу D африканської кваліфікації, обійшовши Камерун. Вирішальний матч — перемога 3:0 над Есватіні 13 жовтня 2025 року в столичній Праї. За населенням Кабо-Верде стало третьою найменшою країною за всю історію турніру після Ісландії та другого дебютанта-2026, Кюрасао.
Збірну з 2020 року тренує Бубішта (Педру Лейтан Бріту) — колишній капітан цієї ж команди. Він-таки привів її до чвертьфіналу Кубка Африки 2023. У групі H їм належить зіграти з Іспанією, Уругваєм і Саудівською Аравією. Шанс пройти далі є лише за рахунок матчу із саудитами; проти чинних чемпіонів Європи та фіналістів минулих ЧС завдання — забити хоча б один гол на турнірі.
Йорданія
Йорданія пробувала пройти кваліфікацію починаючи з 1986 року і жодного разу не доходила до фінальної стадії. Цього разу збірна посіла друге місце в групі B третього раунду АФК — за Південною Кореєю. Команду готував марокканський тренер Хусейн Аммута, який вивів її у фінал Кубка Азії 2024, але влітку того ж року пішов до клубу «Аль-Джазіра». Замінив його співвітчизник Джамаль Селламі, і саме він довів команду до виходу на ЧС.
Група J — Аргентина, Австрія, Алжир — для Йорданії важка, але осяжна: Австрія й Алжир — не беззаперечні фаворити, і одне очко за весь турнір видається мінімумом, на який варто розраховувати. Йорданія — одна з небагатьох країн Близького Сходу, що потрапила на ЧС спортивним шляхом, а не як господар турніру.
Кюрасао
Карибський острів навпроти венесуельського узбережжя з населенням близько 150 тисяч людей став найменшою країною за всю історію чемпіонатів світу. Кваліфікацію команда виграла у фінальному раунді КОНКАКАФ у листопаді 2025-го. Тренував її тоді нідерландець Дік Адвокат — йому 78 років, і він стане найстаршим головним тренером в історії турнірів. Після виходу на ЧС Адвокат залишив посаду через хворобу доньки; його змінив Фред Руттен, але після двох розгромних контрольних матчів у березні (1:5 від Австралії та 0:2 від Китаю) Руттен подав у відставку, і Адвокат повернувся.
Група E — Німеччина, Еквадор, Кот-д'Івуар. Шанси вийти з групи в Кюрасао близькі до нуля, але сам факт участі — подія на десятиліття вперед.
Чотири дебютанти — головний аргумент за розширений формат турніру. Для вболівальників із цих країн сезон 2026 року вже відбувся.
